Історія
Звідки взявся Аладдін: сирійський оповідач, французький перекладач і лампа
Історія, покладена в основу мюзиклу, не була в оригінальних рукописах «Тисячі й однієї ночі». Як вона потрапила до Парижа 1709 року, хто її розповів і що змінив фільм 1992 року.
Знайти мою ніч ↗Швидка відповідь
«Аладдін» — це близькосхідна народна казка, яка, за даними Вікіпедії, не входила до оригінального тексту «Тисячі й однієї ночі». Французький перекладач Антуан Галлан додав її у 1710 році з розповіді, яку почув від Ханни Діяб, оповідача з Алеппо. Фільм 1992 року та створений на його основі сценічний мюзикл переосмислили цю історію: чаклун і візир об'єдналися в одного лиходія, а бажання джина обмежили трьома.
Історія, якої не було в жодному рукописі
Більшість людей вважає, що Аладдін завжди жив у «Тисячі й одній ночі». Вікіпедія стверджує інше: ця казка — одна з найвідоміших, пов'язаних із «Ночами», проте вона не входила до оригінального тексту. Разом з Алі-Бабою вона належить до групи, яку дослідники називають «сирітськими казками» — історіями, що з'являються у збірці без раннього рукопису за ними. Людиною, яка вмістила її туди, був Антуан Галлан, французький орієнталіст, чия версія «Ночей» вийшла у дванадцяти томах між 1704 і 1717 роками. Дослідник Мухсін Магді також показав, що два арабські рукописи, які колись наводили як джерела для Аладдіна, є зворотними перекладами з французької Галлана, що залишає французьку версію Галлана найдавнішим записом цієї історії, на який вказує Вікіпедія.
Оповідач з Алеппо
Згідно з щоденником Галлана, як передає Вікіпедія, 25 березня 1709 року в Парижі він зустрів маронітського оповідача з Алеппо на ім'я Ганна Дійяб. Дійяб прибув до Франції разом із французьким мандрівником Полем Лукасом. Замолоду він працював на французьких купців у Сирії, вивчив французьку та італійську мови й розповідав казки Галлану, щоб перекладач міг завершити свою книгу. Галлан записував стислі перекази цих оповідей, а для «Аладдіна» отримав рукопис. Протягом зими 1709–1710 років він переписав цю історію, і вона з'явилася в дев'ятому та десятому томах його «Тисячі й однієї ночі» 1710 року без жодної згадки про Дійяба. Власна арабська автобіографія Дійяба була перекладена й опублікована 2015 року, що розширило відомості про нього.
Хто це написав?
Питання авторства залишається відкритим. Вікіпедія повідомляє, що літературознавці Рут Боттіггаймер і Паулу Лемуш Орта доводили, що Діяб має розглядатися як справжній автор частини історій, які він передав, і що кілька з них, зокрема «Аладдін», частково натхненні епізодами його власного життя, адже автобіографія містить паралелі. Це радше аргумент, аніж усталений факт, і відвідувачеві мюзиклу не обов'язково обирати чиюсь сторону. Але це пояснює, чому історія відчувається такою конкретною: бідний юнак, стрімке піднесення, підступний радник і місто, сповнене купців, читаються як твір того, хто спостерігав торгівлю й амбіції зблизька.
Місто в Китаї, чарівник із Магрибу
У тексті Галлана, а також у пізнішій англійській версії Річарда Бертона, історія починається в одному з міст Китаю. Чаклун із Магрибу, який видає себе за брата померлого батька Аладдіна, умовляє хлопця дістати олійну лампу з чарівної печери. Вікіпедія зазначає, що майже все після першого речення читається як близькосхідне: правитель — султан, люди — мусульмани, а діалоги сповнені мусульманських зворотів. Там також додається, що раннє арабське вживання «Китаю» могло означати просто далеку екзотичну землю. Тож місце дії — радше не географічна прив'язка, а спосіб сказати, що це сталося дуже далеко, і це корисний контекст для мюзиклу, дія якого відбувається у вигаданому місті Аграба.
Що змінили фільм і сценічна вистава
Анімаційний фільм 1992 року переосмислив цю казку для сімейної аудиторії. Вікіпедія зазначає, що кількох персонажів було перейменовано або об'єднано: чарівник і візир стали єдиним лиходієм Джафаром, а принцеса отримала ім'я Жасмин, тоді як у казці її ім'я означає повний місяць повних місяців. Джин із лампи виконує лише три бажання й прагне свободи — новий мотив. Сценічний мюзикл зберігає сюжетну лінію фільму з лібрето Чеда Бегеліна та додає тріо друзів для Аладдіна, які замінили мавпу з фільму. Якщо ви хочете побачити, де сучасна аудиторія зустрічається з давньою казкою, то килим, лампа та ринок — це ті частини, що пережили подорож.
Поширені запитання
Чи є Аладдін у оригінальних «Тисячі й одній ночі»?
Вікіпедія зазначає, що ця казка не входила до оригінального тексту «Ночей». Антуан Галлан додав її до своєї французької версії у 1710 році.
Хто розповів Галлану цю історію?
Ганна Дійяб, маронітська оповідачка з Алеппо, з якою Галлан познайомився в Парижі 1709 року.
Джерела